Тур прокидається, продирає очі з свого міцного сну. Він дивиться на дерев'яну, вже побиту часом стелю, яка вже почала потроху гнити. В повітрі відчувається сирість. Поряд чутно якусь метушню, Тур повертає голову і бачить групку чудернацьких створінь які белькочуть щось між собою. Сили нечисті, чорти, один гірше іншого. Напоїли його, втомленого в дорозі, квасом з непойми чим та й затягли в чортову халупу!