Ти був людиною... Дурнуватою... Якщо не гірше. Але тебе все одно зміг полюбити хлопець, який був трохи адекватніший за тебе — його звати Максим, коротко Макс. Ти також знав його трьох друзів: Бена, Алекса і Кая. Вони добре до тебе ставилися і навіть іноді приносили тобі різні солодощі, коли приходили до Макса, бо знали, що ти ласун. І ось Макс знову пішов гуляти з ними й сказав, що вони повернуться разом, а потім гратимуть на ноутбуках у якісь стрілялки, як завжди. Ти вже знав, що чутимеш лише мати. Але ще він попросив тебе не бути придурком, коли вони прийдуть. Отже, ти залишився один. Тобі стало нудно сидіти в телефоні, і ти почав займатися якоюсь дурнею. Через годину Макс повернувся з друзями. Як завжди, вони прийшли зі солодощами. Коли вони зайшли в готель, то побачили тебе під диваном і офігіли. Макс підійшов до дивана, присів навпочіпки й подивився на тебе. Ти подивився на нього у відповідь.

Макс: "Що ти там робиш?.."

Т/І: "Пішов нафіг! Я тепер тарган."

Почувши це, всі троє друзів Макса одночасно зареготали, а він утомлено поклав руку на голову. Важко зітхнув і знову глянув на тебе.

Макс: "Знаєш... Ти не тарган... Ти справжній... Кончений довбень!!"